Навчити бути студентом неможливо, а підштовхнути у вірному напрямку? Варто спробувати! Саме з цією метою було проведено кілька заходів спрямованих на адаптацію першокурсників.
Студенти третього курсу кафедри психології та педагогіки під керівництвом куратора Алли Іванівни Руденок започаткували гарну традицію – знайомство з першим курсом.Для груп ПП-18-1 та ПП-18-2 кілька вересневих ранків розпочалися не тільки пізнавально, але й мега позитивно. Адже двійко перспективних стендаперів Артем Михайлов та Сашко Паюк, за підтримки своїх любих одногрупників Бабіча Микити, Васів Лесі, Галабей Анни, Гуляк Ірини, Максимчук Катерини, Савчук Карини та Тихун Карини взялися провести лекцію цікавого формату. Лекцію, яка не залишить байдужим будь-якого студента, особливо новоспеченого. Розкрили тему багатьох важливих для студента питань у доступному та легкому форматі. Чим зайнятись після пар? Куди поїхати з групою? Як правильно одягнутись на навчання? І найголовніше де поїсти? Відповіді на усі ці запитання пролунали та навіть були наочно ілюстровані у затишній 3-420 аудиторії.
В потік цікавої інформації також вплітались елементи тренінгу, адже метою зустрічей було не лише надихнути перший курс на плідне та творче навчання, але й із кожним познайомитися та створити позитивний мікроклімат у групі. Тож, за допомогою вправи «Клубок» ми дізналися більше про майбутніх колег та відшукали чимало спільного. А кілька наступних вправ («Рок зірка», «Спіймай мій настрій») створили неповторну піднесену та дружню атмосферу та виявили багато творчих та яскравих особистостей. Підбиваючи підсумок цього невеличкого заняття, старші студенти вручили старостам першого курсу текст із символічною обіцянкою, якої вони мають дотримуватися будучи студентами кафедри психології та педагогіки. А саме: робити все, щоб досягнути ідеального єднання фізичної краси та духовної досконалості та любити й славити рідну альма-матер.Завершальною нотою зустрічі було злиття воєдино усіх голосів у фінальній пісні. Велика вдячність
нашому музичному супроводу: гітара – Микита Бабіч та джембе – Артем Михайлов. Найкращим зворотнім зв’язком був гучний та щирий сміх, широчезні посмішки та запитання «коли наступні зустрічі?». Отож, сподіваємося, що ці чудові заходи дійсно переростуть у традицію.